维基百科

乌克兰地域对立

乌克兰地域对立是指乌克兰各地因历史、政治、文化和经济之间的不同所引发矛盾，现今主要指亲俄的东部及亲欧的西部间之对立[1][2]。

历史渊源

 
1918-1991年，乌克兰的领土演变

现代乌克兰的疆土大致成形于17至18世纪。17世纪中叶，不满波兰统治的哥萨克人于1648年发动赫梅尔尼茨基起义，起义最后是以哥萨克人向俄罗斯请求保护作收，自此东乌克兰（第聂伯河左岸）与俄罗斯帝国正式合并，开始乌克兰和俄罗斯的结盟史。1772-1795年间，凯瑟琳大帝在三次瓜分波兰当中，获得西乌克兰地区，（除了加利西亚在1772－1918年属于奥匈帝国）；但是西乌克兰的中小贵族大多是东仪天主教徒（虽然农民几乎是东正教徒），以致于西乌克兰人（还有不少信仰天主教的波兰人）对正统东正教与俄罗斯的认同薄弱，促成21世纪的东西拉锯与认同问题。

1917年，乌克兰人民共和国成立，宣布自俄罗斯帝国独立。在乌克兰的布尔什维克分子在选举中落败，又因在基辅试图破坏乌克兰制宪会议选举失败而迁往是时遭奥弗申柯占领的哈尔科夫另立全乌克兰苏维埃代表大会，并另立布尔什维克控制的乌克兰苏维埃共和国政权。在随后的乌苏战争中，乌克兰布尔什维克策应了苏俄的入侵。这期间虽然苏俄曾承认乌克兰独立，但由于同盟国在第一次世界大战中战败后，又于1919年再次入侵乌克兰并最终控制了乌克兰全境。

1922年苏联成立，由布尔什维克控制的乌克兰苏维埃社会主义共和国作为首批加盟共和国加入苏联，此时乌克兰大致分为苏联统治的东部和中部乌克兰以及波兰统治的西乌克兰两个区域，原属奥匈帝国统治的喀尔巴阡乌克兰则被划归捷克斯洛伐克。1939年8月波兰领土被纳粹德国和苏联瓜分，加利西亚再度并入乌克兰苏维埃共和国。苏联随即在西乌克兰进行社会主义改造，大批逮捕反共人士，加剧了当地社会的紧张[1]。

从19世纪开始，俄罗斯人大量移居乌克兰的东部和南部地区，这些地区的很多乌克兰族人在俄罗斯移民的影响下，母语变为俄语。而俄国在乌克兰东部亦执行了禁止使用乌克兰语，制造乌克兰大饥荒等种族灭绝政策，使得乌克兰东部存在较多的俄语使用人口，而克里米亚也在俄国包括克里米亚鞑靼人强制流放等的种族清洗政策下，变为俄语为母语的人口为主[1]，更成为乌克兰唯一一个俄族人口多于乌克兰族的地区。

现况

由于历史因素，现今乌克兰人口的族群结构与分布极为复杂，其中与俄国相邻或接近乌俄边界的东南部各州和克里米亚共和国，俄裔人口比例较高，以俄语为母语的人口比例也较高，其中较亲近俄罗斯的民众也较西部多。西部各州则乌裔以及以乌克兰语为母语的人口比例较高，政治倾向亲向欧盟及西方。因此，亲俄的总统候选人通常在东部地区获得更多的政治支持；另一方面，亲欧的总统候选人通常在该国西部地区占有优势[3][4]。

尽管如此，语言与民族并非影响乌克兰政治的唯一指标。于俄罗斯入侵乌克兰后在乌克兰东部成立的多个乌克兰民族主义志愿军组织，例如强硬反俄的亚速营，其成员多数是来自东乌克兰的俄语母语人士。而在2022年俄国入侵乌克兰的战争中领导乌克兰抵抗入侵的乌克兰总统泽林斯基，亦是俄语母语人士。

 
2001年乌克兰语使用情况
 
2001年俄语使用情况
 
2004年乌克兰总统选举第二轮选举结果。
橙色和蓝色分别标示维克多·安德烈耶维奇·尤先科和维克多·费奥多罗维奇·亚努科维奇的票较高的区域。
 
2010年乌克兰总统选举第二轮选举结果。
桃红色和蓝色分别标示尤莉娅·弗拉基米罗芙娜·季莫申科和维克多·费奥多罗维奇·亚努科维奇的票较高的区域。

经济发展差异

 
以美元计算的人均地区生产总值（2008年）：
  多于 10 000: 基辅市
  5 000 - 10 000: 第聂伯罗彼得罗夫斯克州
  4 000 - 5 000: 顿涅茨克州, 扎波罗热州, 波尔塔瓦州, 哈尔科夫州
  3 000 - 4 000: 基辅州, 敖德萨州, 卢甘斯克州, 尼古拉耶夫州; 塞瓦斯托波尔
  2 500 - 3 000: 切尔卡瑟州, 利沃夫州, 苏梅州, 基洛沃格勒州, 切尔尼戈夫州; 克里米亚自治共和国
  2 000 - 2 500: 伊万诺-弗兰科夫斯克州, 沃伦州, 罗夫诺州, 文尼察州, 赫尔松州, 赫梅利尼茨基州, 日托米尔州, 外喀尔巴阡州
  少于 2 000: 切尔诺夫策州, 捷尔诺波尔州

除了文化上的因素，贫富悬殊也是造成东西对立的原因之一，该现象肇因于苏联时期刻意的产业分工，造成乌克兰的产业分布不均衡，从而造成乌克兰独立后，重工业较发达的东部与东南部较为富有，农业为主的中部、西部与西南部则较贫穷[5]。

乌克兰西部2400万居民中只有1440万（57％）被归类为城市居民。相比之下，东乌克兰人口略少（2100万），但城市化程度较高，有79％的人居住在城市地区。乌克兰西部地区的未加权平均月收入为291美元，而东部地区为320美元，基辅及其周边地区是西部唯一平均收入高于当前乌克兰平均水平的地区[6]，同时西乌克兰的失业率（8.5％）也高于东部（6.8％）[2]。

乌克兰西部，除首都基辅以服务业为主导外，经济以农业生产为大宗；乌克兰目前是世界上最大的葵花籽油生产国，也是小麦、谷物和糖等其他农产品的主要出口国。另一方面，乌克兰的工业重心在东半部，乌克兰大多数的钢铁和武器都在该地区生产，同时乌克兰目前也是这两个领域的全球主要出口国之一；其他较高附加值的行业，包括汽车和航天产业，也主要位于东部。由于这些能源密集型工厂都会消耗大量电力，东乌克兰需从俄罗斯进口大量天然气，而西乌克兰的能源需求则相对低得多[2]。

近期冲突

主条目：乌克兰危机和2021年－2022年俄乌危机

2013年11月开始的乌克兰亲欧盟示威运动使得冲突迅速升级[7]，隔年发生2014年乌克兰革命[8]，其后亦发生一系列的俄乌冲突，包括克里米亚危机、顿巴斯战争、俄罗斯入侵乌克兰等。

参见

参考文献

引用

  1. ^ 1.0 1.1 1.2 孙力舟. 烏克蘭東西部分裂的歷史淵源. 新浪历史. [2021-05-23]. （原始内容存档于2021-05-23）. 
  2. ^ 2.0 2.1 2.2 A divided Ukraine could see two radically different states emerge. University of Birmingham. [2021-05-24]. （原始内容存档于2021-06-10）. 
  3. ^ Geography of the Presidential Elections in Ukraine. Eurosian Research Institute. [2021-05-23]. （原始内容存档于2021-04-22）. 
  4. ^ State Statistics Service of Ukraine, Multisectoral Statistical Information (Bahatohaluzeva statystychna informatsiya) / Regional Statistics (Rehionalʹna statystyka). [2021-05-23]. （原始内容存档于2013-01-23）. 
  5. ^ 烏克蘭危機對兩岸關係發展的啟示. 台湾新社会智库. [2021-05-23]. （原始内容存档于2021-05-23）. 
  6. ^ http://ukrstat.org/. [2021-05-24]. （原始内容存档于2022-01-09）. 
  7. ^ Yanukovych: The man who sparks revolution in Ukraine. Yahoo! News. Agence France-Presse. 2014-02-20 [2014-03-07]. （原始内容存档于2008-12-01）. 
  8. ^ 乌克兰局势向何处去 （页面存档备份，存于互联网档案馆），亚太日报，2014年3月3日

来源

  • Хома Н. М. Виборча активність громадян в умовах трансформації політичної системи України (регіональний аспект): Дис. канд. політ. наук: 23.00.02 / Українська академія друкарства. — Львів, 1998.
  • Хан Є. А. Електоральна географія Криму: Дис… канд. геогр. наук: 11.00.02 / Одеський держ. університет ім. І. І. Мечнікова. — О., 1999.
  • Білоусов С. А. Об'єктивна основа і суб'єктивні фактори електорального вибору населення в умовах суспільства, що трансформується (на матеріалах Південно-Східного регіону України): Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Таврійська держ. агротехнічна академія. — Мелітополь, 2002.
  • Кучеренко Т. В. Регіональний фактор у політичному процесі України: Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2002.
  • Миронюк В. М. Електоральна географія регіону (на матеріалах галицьких областей): Дис… канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Л., 2002.
  • Литвин А. П. Соціоструктурні чинники електоральної поведінки українських виборців: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. — К., 2003.
  • Доцяк І. І. Електоральна поведінка студентської молоді в умовах трансформації політичної системи України (на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей): Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Л., 2004.
  • Остапець Ю. О. Регіональні особливості парламентських виборів в Україні в умовах трансформації політичної системи суспільства (на прикладі Закарпатської області): Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Л., 2004.
  • Березинський В. П. Транзитивні особливості формування електорального простору сучасної України: Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Дніпропетровський національний ун- т. — Д., 2005.
  • Дністрянський М. С. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики: Дис… д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005.
  • Черкашин К. В. Електоральна поведінка населення незалежної України в регіональних зрізах: Дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Донецький національний університет. — Донецьк, 2005.
  • Ідрісов Б. Електоральна культура населення України в умовах трансформації суспільства: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / НАН України; Інститут соціології. — К., 2006.
  • Голод А. П. Суспільно-географічні аспекти політичної поведінки населення регіону (на матеріалах Львівської області): Дис… канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Л., 2007.
  • Гугнін Е. А. Топологічні характеристики електорального поля України: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Гуманітарний ун-т «Запорізький ін-т держ. та муніципального управління». — Запоріжжя, 2007.
  • Зубченко О. С. Електоральна культура як об'єкт соціологічного дослідження: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Гуманітарний ун-т «Запорізький ін-т держ. та муніципального управління». — Запоріжжя, 2007.
  • Михайлич О. В. Етнорегіональний та лінгвістичний чинники електоральних орієнтацій виборців сучасної України: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007.
  • Козуб О. О. Електоральні преференції як індикатор ефективності економічної політики: регіональний вимір: Дис… канд. соціол. наук: 22.00.04 / Класичний приватний ун-т. — К., 2008.
  • Нестерович В. Ф. Виборче право України: Підручник / В. Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.

外部链接

检索自“https://zh.wikipedia.org/w/index.php?title=烏克蘭地域對立&oldid=80806695”